Бій за майбутнє України: 29 січня – 105-та річниця бою під Крутами

Після проголошення Центральною Радою 22 січня 1918 року IV Універсалу Українська Народна Республіка фактично опинилася у стані війни з більшовицькою росією.
Проте власної армії УНР не мала. У підпорядкуванні Центральної Ради перебували окремі частини колишнього російського війська, які було українізовано, добровольчі підрозділи (серед яких варто відзначити курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем), загони вільного козацтва та Гайдамацький Кіш Слобідської України, сформований Симоном Петлюрою. Саме добровольці й стали опорою та надією українського війська.
Більшовицька влада встановила контроль у Харківській, Полтавській та Катеринославській губерніях і почала наступальні дії на Київ. Наступ здійснювався у двох напрямах: вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ та Курськ-Бахмач-Київ. 24-27 січня 1918 року розгорнулися запеклі бої за Бахмач на Чернігівщині. Оборона цього міста увійшла в історію як маловідома і в той же час одна з найгероїчніших сторінок визвольної боротьби українського народу.
Після нерівних боїв з переважаючими силами ворога війська УНР змушені були відступати до залізничної станції Крути. На підкріплення до них керівництво направило Першу Українську юнкерську школу ім. Б. Хмельницького та новостворений добровольчий Помічний Студентський курінь січових стрільців. За різними підрахунками у Крутах перебувало від 400 до 500 українських вояків. Більшість не мали не лише військового, а й життєвого досвіду. Озброєння було недостатнім (16 кулеметів та одна гармата). Проте своєю сміливістю та звитягою українські воїни змогли на кілька діб стримати ворожий наступ більшовиків на Київ, що дало змогу представникам УНР підписати Брестський мирний договір з країнами Четверного союзу.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму та жертовності заради незалежності країни. Перепоховання студентів відбулося в Києві біля Аскольдової Могили у березні 1918 року. Ми віддаємо шану стійкості та мужності юнаків, які 105 років тому так само, як і сьогодні наші захисники України, стали на захист своєї держави та зупинили нападника.