З Днем Соборності України
22 січня — проголошення незалежності УНР та прийняття Четвертого Універсалу.
Саме цього дня Мала Рада почала розгляд тексту ІV Універсалу. Декілька днів знадобилося членам Ради аби дійти згоди з більшості позицій. Пізно вночі з 24 на 25 січня 1918 року, після відкритого поіменного голосування, Універсал таки було ухвалено. У голосуванні брали участь 49 присутніх. З них 39 людей підтримали текст документа, решта – були проти або утрималися.
З трьох запропонованих проєктів документа, за основу взяли найкоротший за змістом, розроблений Михайлом Грушевським.
Документ окреслив чотири головні напрями:
— проголошення самостійності Української Народної Республіки;
— доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами;
— оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією;
— декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.
Зовнішні обставини мали значний вплив на прийняття рішення про проголошення незалежності. У цей час точилися бої між підрозділами української армії та більшовицькими військами, які сунули на Київ. Українська Центральна Рада шукала союзників для протистояння збройній агресії більшовицької Росії. Відтак, проголосивши незалежність, Україна могла легітимізуватися на міжнародній арені та укладати міжнародні договори. Переговори в Брест-Литовську про мир між УНР та країнами Четвертного союзу завершилися визнанням України самостійною державою та підписанням мирного договору.
Нагадування про проголошення незалежності Української Народної Республіки 22 січня 1918 року є важливим для протистояння пропаганді, зокрема спростування міфу, що ніколи не було незалежної Української держави.
22 січня 1919 року – проголошення Акта злуки Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою — День соборності України
Саме 22 січня 1919 року відбулась одна з найважливіших подій, про яку мріяло не одне покоління українців, і яка дала нашому народові свято Дня Соборності. В цей день був ухвалений Акт Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки.
Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. 1 грудня 1918 року у Фастові “передвступного” договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
Свято офіційно перейменовувалось, модифікувалось, але знову відновило свою вагомість в наші часи. Ці Великі історичні події вчать нас бути єдиними, не ділити Україну на партійно-політичні прапори — мислити і діяти виключно державним інтересом, щоб не повторити помилок давнини.
Україна — єдина, незалежна і соборна!